Bill Frisell - Four (2 LP)

Третій альбом Білла Фрізелла, записаний для Blue Note Records, називається Four.
 Він був записаний із Грегом Тарді (тенор-саксофон, кларнет, бас-кларнет), Джеральдом Клейтоном (фортепіано) і Джонатаном Блейком (ударні) і повністю складається з оригінальних композицій Білла Фрізелла. До альбому увійшли тринадцять із них, дев'ять із яких є прем'єрами.
Фрізелл не приховує, що Four - це відгомін часу пандемії. Тоді й були написані нові. Крім них, у програмі також представлені вже відомі - зокрема Lookout for Hope 1988 року або написана двома роками пізніше Good Dog, Happy Man.
 Під час ізоляції Фрізелл, як він сам згадує, рятувався за допомогою гітари і створював музичні ескізи, які пізніше були використані під час запису альбому Four. Я кажу "ескізи", тому що під час роботи в студії композитор покладався на знахідки запрошених артистів, дозволяючи музиці розвиватися.
Здебільшого ми маємо справу з ансамблевою грою, а не з виступами солістів.

Сюрпризом стала надзвичайно тонка присутність самого - номінального - лідера проекту. Настільки непомітна, що одну з п'єс - споглядальну Always - сольно грає... Джеральд Клейтон. Не обійшлося і без роздумів про втрату, настільки очевидну в наші дні, у п'єсах, присвячених друзям, які пішли: Dear Old Friend (для Алана Вударда), Claude Utley і Waltz для Гела Віллнера. Більша частина альбому занурює в медитативний настрій. Хоча подекуди квартет відходить від цієї мелодійної легкості в бік більш енергійних ритмів або імпровізаційної відкритості ("Holiday", "Dog on a Roof" чи сенсаційний "Blues from Before"). Це, своєю чергою, символізує процес відродження після важких часів.
Третій елемент послання всього альбому - дружба. Ця ланка пов'язує всі теми воєдино: через спогади про друзів, що пішли, а також завдяки спільній грі з присутніми. І саме цей аспект розкривається повною мірою на Four. Альбом можна з упевненістю представити як яскравий приклад щиро дружнього і водночас майже майже ідеального з мистецького погляду партнерства.