Led Zeppelin - Led Zeppelin III (LP)

На рубежі 60-х і 70-х років блюз-рок переживав певну кризу. Це не могло не позначитися на музичній сцені тих років. Група Cream припинила існування, хоча і з особистих причин, а її місце зайняла більш еклектична Blind Faith. Джимі Хендрікс незадовго до своєї трагічної загибелі прийшов до більш фанкового звучання і навіть планував співпрацю з Майлзом Девісом. Такі, здавалося б, традиціоналісти, як Джон Мейолл і Fleetwood Mac, і ті почали експериментувати з іншими стилями. Тим часом набирав силу і хард-рок. Після дебюту Black Sabbath і випуску Deep Purple свого «In Rock», Led Zeppelin перестали бути найважчою рок-групою. Музиканти Led Zeppelin опинилися в складному становищі. І знайшли рішення — замість того, щоб конкурувати з іншими, вони вирішили змінити акценти і стилістику.

В середині 1970 року Джиммі Пейдж і Роберт Плант на деякий час влаштувалися в незвичайному житлі, вони оселилися в валлійському будинку XVIII століття, який не мав доступу до водопроводу та електрики. Не дивно, що музика, створена в таких умовах, цілком природним чином набула фолкової складової. У підсумку музиканти прийняли рішення записати альбом, що складався наполовину з електричних і акустичних записів. Ці половини повинні були займати першу і другу сторони вінілової платівки, але для кращого вирівнювання часу композицій на сторонах поміняли місцями пісні «Friends» і «Tangerine».

Альбом стартует с невероятно энергичной «Immigrant Song», которая по праву стала одной из самых узнаваемых песен группы. Однако две другие хард-роковые композиции, «Celebration Day» и «Out on the Tiles», уже не производят такого впечатления. Они скорее наводят на мысль о том, что музыканты немного устали от такого стиля. Между ними, однако, находится превосходная «Since I've Been Loving You». Это архетипичный двенадцатитактовый блюз в медленном темпе, но он исполнен настолько увлекательно, что им невозможно не восхищаться. Выразительный вокал Планта и эмоциональная игра Пейджа производят невероятное впечатление. Тихим героем является Джон Пол Джонс, играющий на органе. А барабаны Джона Бонэма добавляют приятную атмосферу. Также очень хороша «Tangerine», написанная Джимми Пейджем еще во времена The Yardbirds, тогда она носила название «Knowing That I'm Losing You».

У фолк-частині альбому група використовувала нові для себе інструменти, такі як банджо, мандоліна, контрабас, дульцімер, струнні та різні перкусії, і навіть синтезатор Муга, але все одно домінує акустична гітара. Музиканти звернулися до традиційного фолку - пісень «The Maid Freed from the Gallows» (тут вона носить назву «Gallows Pole») і «Hats Off to Harper» (назва теж змінена, в знак поваги Рою Харперу, завдяки якому Пейдж зацікавився фолком), а також написали свої власні твори в цьому стилі — «That's the Way» і «Bron-Yr-Aur Stomp». Їм вдалося передати в цих записах атмосферу британського села XVIII століття. Трохи інший характер має «Friends», яка швидше відсилає до східної музики.

«Led Zeppelin III» урізноманітнив стиль групи, вона змогла вийти за звичні рамки жанру, додавши у свою творчість фолк-мотиви.