Tom Waits - Heartattack And Vine | Coloured Vinyl (LP)

Випущений у 1980 року, "Heartattack and Vine" став завершальним альбомом Тома Вейтса на лейблі Elektra Asylum і важливою віхою в його творчості. Платівка продовжила досліджувати сирий блюзовий підхід, започаткований у Blue Valentine, але набула більш зрілої та різноманітної палітри.

Заголовні треки "Downtown" і "Till The Money Runs Out" більше в дусі "Blue Valentine": обидва атакують слухача сирими, корінними, блюз-роковими гітарними рифами, хрипкуватий голос Вейтса і експресивна інтерпретація наближають його до класичних чорних блюзменів (до речі, "Heartattack And Vine" входила до репертуару концертів Screamin' Jay Hawkins), все це збагачується належним чином розкритим Хаммондом і вируючою саксофонією.

Водночас альбом став домівкою для одних із найулюбленіших балад Вейтса. "Jersey Girl", мабуть, найвпізнаваніша з них, згодом стала хітом завдяки Брюсу Спрінгстіну. Зворушлива "On the Nickle" присвячена безхатченкам, що мешкали на 5-й вулиці в центрі Лос-Анджелеса, а "Ruby's Arms" з її душевною мелодією і багатими оркестровими аранжуваннями, що нагадують стиль Баха, є однією з найбільш зворушливих пісень у репертуарі Вейтса.

Музика Вейтса завжди була просякнута унікальною атмосферою, що підкреслюється його хрипким голосом, який критик Деніел Дьорчхольц влучно описав як звучання, ніби "..його вимочили в бурбоні, залишили в коптильні на кілька місяців, а потім переїхали машиною". У його творчості дивовижно поєднуються до-рокові жанри, такі як блюз, джаз і водевіль, з експериментальними тенденціями, які часом межують з індустріальним звучанням.

"Heartattack and Vine" став не просто альбомом, а мостом між раннім, ліричним періодом творчості Вейтса і його майбутніми, більш авангардними експериментами.