David Bowie – Let's Dance (LP)

Платівка Let’s Dance (1983) стала для Девіда Боуї переломною — в цьому альбомі він свідомо вийшов за межі своєї колишньої стилістики та експериментів, звернувшись до більш відкритої та доступної музики. Продюсером виступив Найл Роджерс з Chic, і його вплив відчутний в пружних ритмах, чіткій структурі та танцювальній енергії записів. Замість складних концепцій або театральних масок тут звучить впевнений, відкритий Боуї, який працює з чистим, майже мінімалістичним саундом, де важливі ритм, простір і яскраві гітарні лінії.

На альбомі з'являються і нові для нього акценти: участь молодого Стіві Рея Вона додала музиці різкості і живого блюзового забарвлення, яке цікаво поєднується з диско- і фанк-основою. Заголовна пісня «Let's Dance» стала глобальним хітом, але в платівці є і більш похмурі, атмосферні моменти — наприклад, «Cat People (Putting Out Fire)» або «Criminal World», які зберігають тінь того Боуї, що любив грати з напругою і іронією.

Ця робота часто сприймається як компроміс між мистецтвом і комерцією: вона відкрила Боуї наймасовішу аудиторію, але при цьому зберегла його індивідуальність і вміння перетворювати запозичені стилі в щось власне. Let’s Dance звучить як документ часу — початку 80-х, коли поп-музика шукала баланс між танцювальною простотою і художньою заявою, і Боуї зумів виразити це одним з найточніших і переконливих способів.